Монастирі сестер - Київ
Монастир Милосердя Божого та Непорочного Серця Діви Марії
Покликання Кармеліток Босих – це дар Святого Духа, завдяки якому вони запрошені до “таємничої єдності з Богом” у приязні з Христом та у близьких стосунках з Дівою Марією у щоденному житті, у якому молитва і жертва з себе переплітаються в одне великою любов’ю до Церкви.
Покликані до життя “у відданості Христу” та до “служіння Йому з чистим серцем і правим сумлінням” Кармелітки Босі намагаються дотримуватись у своєму житті євангельських рад з як найбільшою досконалістю. Для того щоб осягнути цю мету, їх головним обов’язком буде “повне, без застережень віддання себе Тому, Хто є усім”, “наслідування у всьому Христа, уподібнюючи своє життя до Його життя, над яким потрібно часто роздумувати, щоб вміти його наслідувати, а також “прийняти мужню постанову – ходити дорогою хреста, тому що це дорога досконалості визначена Господом.
В світлі любові, у твердій вірі
Знаходжу Тебе, Боже мій.
Укрито в тиші, посеред ночі,
Ти мені належиш, а я Тобі.
Щоб дійти до пізнання всього, не бажай нічого знати,
йди дорогою незнання, так пізнаєш повноту.
Щоб осягти чого не маєш, не бажай нічого мати,
йди не маючи нічого – й дійдеш до повноти скарбів.
Коли зупинишся на чомусь, то перестанеш йти до всього.
Щоб повноту Життя дістати, треба зректись себе цілком.
Коли вже дух не прагне нічого, перебуває в серці покори,
нічим не втомлюючись більше, він має мир і відпочинок.
(слова кармелітанської пісні)