Важливі події
1873
2 січня, четвер. Народження Марії Франциски Терези Мартен в Алансоні. Її матір – Зелі Мартен утримує майстерню по виготовленню мережива, батько (Людовик Мартен), за фахом годинникар, після продажу своєї майстерні у 1870 році присвячується управлінню закладом дружини. Вони обоє колись мріяли про богопосвячене життя, отже тепер виховують своїх дітей у атмосфері християнських цінностей.
4 січня, субота. Хрещення Терези у церкві Матері Божої.
Близько 15 березня. Малу Терезу віддають годувальниці Розі Таіллє у Семаллє (Орне).
1874
2 квітня, четвер. Немовля остаточно повертається до батьківського дому. Тереза, дев’ята дитина – наймолодша в родині Мартен. Вона завжди буде оточена ніжністю з боку батьків та четвірки живих сестер. Цей факт вона буде наводити, звертаючись до своїх померлих братиків з проханням про допомогу.
1875
Січень. У віці двох років Тереза міркує: «я буду черницею». Це активна, розумна дитина. Вона легко навчається, має добру пам'ять. Іноді спантеличує близьких своїми відповідями. Вона також вперта.
1877
28 серпня, середа. Смерть пані Мартен. Смерть матері стає подією, яка болісно впливає на характер Терези. Вона втрачає колишній спонтанний радісний настрій. Стає більш вразливою, схильною до плачу.
29 серпня, четвер. Тереза обирає Пауліну за свою другу матір.
1877
15 листопада, четвер. Прибуття до Лізьє під опікою пана Герен. Після смерті Зелі пан Мартен з дочками переїхав до Лізьє. Там життя родини точиться спокійно, позначене подіями літургічного року, відвідинами родини дядька Герен та прогулянками з батьком на лоні природи.
1879
Наприкінці року або у перші місяці наступного - перша сповідь Терези.
1880
Пророцьке видіння майбутнього досвідчення її батька.
1881
3 жовтня, понеділок. Тереза зголошується до абатства Бенедектинок у якості напівпансіонерки (доїздила). Вона добре навчається, але має труднощі з адаптацією у товаристві ровесниць. Не вміє гратися, як інші діти. Але Тереза спроможна деколи притягнути інших до гри у клубочіння пташок або до слухання історій, розказування яких було її великим даром.
1882
Під кінець року. Починає відчувати постійний головний біль.
1883
25 березня, Великдень. За відсутності пана Мартен та двох старших сестер у Терези починається дивна хвороба нервового походження.
13 травня, Зішестя Святого Духа. Посмішка Пресвятої Діви і чудесне зцілення.
1884
5 – 8 травня. Підготовчі реколекції до першого Причастя.
8 травня, четвер. Перше Причастя Терези в абатстві. Довічні чернечі обіти Пауліни (с. Аґнеси від Ісуса) в Кармелі.
22 травня, четвер, Вознесіння Господнє. Друге Причастя святої Терези.
14 червня, субота. Миропомазання єпископом Хуґоніном, єпископом Байє.
1885
17 – 21 травня. Під час підготовчих реколекцій перед річницею першого Причастя почалася «страшна хвороба скрупульозності».
21 травня, четвер. Урочиста річниця першого Причастя.
1886
Між 27 лютого і 15 березня. Тереза залишає абатство через стан здоров’я і починає індивідуальні заняття у пані Папіно.
31 травня, понеділок. Її прийнято до товариства Дітей Марії при абатстві бенедектинок.
Між 3 і 15 жовтня. Подорож пана Мартен разом з дочками до Алансон. Підчас цієї подорожі, у четвер 7 жовтня, Леоні поступає до Кларисок (її перша спроба чернечого життя).
15 жовтня, п’ятниця. Вступ іншої сестри Терези, Марі Мартен до Кармелю в Лізьє.
Кінець жовтня. Тереза зціляється від своєї скрупульозності завдяки заступництву її братиків у небі.
25 грудня. Навернення у день Різдва. Тереза визволяється від своїх дитячих недосконалостей та слабостей. Ця благодать спричиняє, що Тереза зростає духовно, дозріває. Виліковується її надмірна чуттєвість.
1887
29 травня, Зіслання Святого Духа. Тереза просить у свого батька дозволу вступити до Кармелю.
Липень. Благодать отримана перед іконою Господа Ісуса на Хресті.
1 вересня, четвер. Тереза читає в «La Croix» звіт про екзекуцію над Пранзіні. У цей період Тереза відкриває у собі ревність місіонера, або радше прагнення душ, яке Ісус відчував на хресті. Його слова: «Прагну!» спонукають її до різних ініціатив, щоб привести до Ісуса душі грішників. Одним з них став убивця Пранзіні, про якого писали в газетах. Тереза приймає його за свою першу духовну дитину й випрошує для нього благодать розкаяння на підніжжі ешафоту. У той самий час конкретизується її намір вступу до Кармелю.
31 жовтня, понеділок. Візит до єпископа Хуґоніна з метою отримати дозвіл на вступ до Кармелю.
4 листопада, п’ятниця. Виїзд з Лізьє до Рима.
20 листопада, неділя. Аудієнція у Леона XIII. Тереза просить у нього дозволу вступити до Кармелю. Найвищий Пастир рекомендує їй довіритись волі настоятелів Кармелю в Лізьє. Під час паломництва Тереза відкриває потребу молитися за священиків, яких вона вперше мала можливість бачити в товаристві.
28 грудня, середа. Єпископ Хуґонін надсилає матері наставниці Марії від св. Гонзагі позитивну відповідь з питання вступу Терези до Кармелю в Лізьє. Проте вона може бути прийнята лише після Великого Посту.
Перебування Терези у Кармеліток Босих в Лізьє
1888
9 квітня, понеділок. Тереза вступає до Кармелю в Лізьє. Цей факт вона переживає з великою радістю, водночас в неї немає ілюзій щодо життя у монастирі – вона знаходить усе таким, яким собі уявляла. Навіть якби такі ілюзії були, вони б швидко розвіялися. У монастирі панує суворий стиль життя, важкий для молодого організму (пожива, кількість годин сну). Перебуваючи під одним дахом зі своїми старшими сестрами, Тереза має з ними дуже обмежений контакт. Врешті-решт, молитва, яка була такою «легкою» перед вступом до Кармелю, раптом стає важкою, позбавленою потіхи й світла. Усі ці чинники формують життя Терези по образу пустелі, але власне цією пустелею Бог провадить Терезу до повноти покликання й до того, щоб учинити її даром для Церкви.
23 червня, субота. Поглиблення хвороби пана Мартена. Він на 4 дні зникає з дому.
1889
10 січня, четвер. Облучини Терези за участю єпископа Хуґоніна.
12 лютого, вівторок. Пан Мартен виїжджає з Бюіссоне до будинку здоров’я в Кен.
1890
2 вересня, вівторок. Канонічний іспит перед обітами. «Я прийшла рятувати душі, а особливо молитися за священників».
8 вересня, понеділок. Вічні обіти Терези від Дитяти Ісус.
1891
Від 8 до 15 жовтня. Реколекції, які проголошував о. Алекс Пру. Цей проповідник від якого ніхто не сподівався ніяких відкриттів для кармеліток, стає для Терези кимсь не очікувано важливим. Завдяки ньому підтверджується передчуття Терези щодо дитячої довіри до Бога, котрий як добрий Батько саме цього очікує від своїх дітей.
Кінець грудня. Початок епідемії грипу. Тереза отримує дозвіл щоденно приступати до святого Причастя.
1892
12 травня, четвер. Останні відвідини батьком Терези в Кармелі.
1893
20 лютого, понеділок. Настоятелькою Кармелю в Лізьє обрано с. Агнесу від Ісуса (Пауліну, рідну сестру Терези). Для Терези цей період буде дуже щасливим і творчим. За дорученням настоятельки вона буде виражати глибину свого серця у віршах, піснях та сценках з нагоди різних монастирських урочистостей.
Невдовзі Терезу назначили помічницею матері Марії від св. Гонзаги у справі виховання молодих сестер.
1894
29 липня, неділя. Смерть пана Мартен. Закінчилася його довготривала психічна хвороба, яка була болісною і принизливою не тільки для нього, але й для його дочок, яким докучали нескромними запитаннями й плітками. Уже нічого не перешкоджає Целіні, яка до кінця опікувалася батьком, вступити до Кармелю. Для Терези це сповнення найбільшого бажання.
14 вересня, п’ятниця. Целіна вступає до Кармелю в Лізьє.
Кінець грудня. Матір настоятелька Агнеса від Ісуса доручає Терезі записати свої спогади з дитинства.
1895
Січень. Тереза починає у вільний час працювати над редагуванням своїх спогадів. Так з’являється Рукопис А. Це дуже сприятливий для писання момент в житті Терези. Ввідкривши безодню Божого милосердя і свій «малий шлях» до святості, вона краще розуміє сенс усього, що пережила досі. У цьому світлі вона описує своє дитинство. Не зважаючи на болісні події в житті (смерть мами, відхід з дому Пауліни і Марі, хвороба і т.д.) тон її оповідання радісний – вона оспівує милосердя Господа.
1896
20 січня, понеділок. Тереза віддає матері-наставниці Аґнесі зошит зі своїми спогадами. 21 березня, субота. Нова наставниця призначає Терезу опікункою новіціату.
21 березня, субота. Нова настоятелька призначає Терезу займатися новіціатом.
Ніч з 2 на 3 квітня (з Великого Четверга на Велику П’ятницю). Перший крововилив легенів.
5 квітня, Великдень (або невдовзі після нього). Початок внутрішніх досвідчень, які будуть тривати аж до смерті – спокуси проти віри й проти надії.
Перші дні вересня. Тереза під час своїх реколекцій отримує світло щодо свого покликання.
Між 13 і 16 вересня. Редагування рукопису М для сестри Марії від Пресвятого Серця Ісуса.
1897
6 квітня, вівторок. Матір Агнеса від Ісуса починає записувати останні слова Терези. Під кінець Великого Посту стан хворої погіршився.
8 липня, четвер (ввечері). Тереза залишає свою келію і переселяється до інфірмерії (приміщення для хворих монахинь).
Перед 11 липня. Тереза закінчує редагування третього рукопису Г.
30 липня, п’ятниця. О 6 годині вечора Тереза отримує таїнство хворих.
19 серпня, четвер. Останнє Причастя святої Терези.
30 вересня, четвер. Близько 19.20 вечора Тереза віддає душу Богу.
З посмертного життя св.Терези від Дитяти Ісус
1898
7 березня. Єпископ Хуґонін з Байє дає дозвіл на друк «Історії однієї душі».
1899
Перші благодаті та оздоровлення за заступництвом Терези.
1901
Перші переклади «Історії однієї душі» на інші мови.
1908
26 травня. Незряча чотирьохрічна дівчинка оздоровлена біля гробу Терези.
1909
21 січня. Отець Родріго від Франциска а Paulo, босий кармеліт з Риму, призначений постулятором у справі Терези від Дитяти Ісус.
1910
6 вересня. На цвинтарі в Лізьє перша ексгумація і перенесення останків Раби Божої з землі, де вони лежали досі, до мармурового гробу, встановленого у тій самій частині цвинтаря.
1914
Липень. Кармель в Лізьє отримує в середньому 200 листів щодня.
1917
9 та 10 серпня. Повторна ексгумація та офіційне упізнання останків Раби Божої на цвинтарі в Лізьє.
30 вересня. У кафедральному соборі в Байє урочисте закриття слухань в апостольському процесі.
1921
14 серпня. Оголошення декрету про героїзм чеснот Раби Божої, Сестри Терези від Дитяти Ісус і промова папи Бенедикта XV про духовну дитячість.
1923
29 квітня. Урочисте проголошення Терези від Дитяти Ісус блаженною. Кармель в Лізьє отримує до 1000 листів щодня.
1925
17 травня. Урочиста канонізація в соборі святого Петра у Римі, проповідь папи Пія XI.
1927
14 грудня. Папський Декрет, який проголошував святу Терезу від Дитяти Ісус головною (на рівні зі святим Франциском Ксав’єр) Покровителькою всіх місіонерів, чоловіків та жінок, а також усіх місій по всьому світі.
1997
19 жовтня. Надання титулу Вчителя Католицької Церкви папою Йоаном Павлом II: «У відповідь на прохання багатьох Братів у єпископстві, а також багатьох віруючих з усього світу, після консультацій, наданих мені Конгрегацією з Канонізаційних Справ та Конгрегацією з Науки Віри щодо важливості доктрини, після довгих і зрілих роздумів, повнотою апостольської ради я проголошую св. Терезу від Дитяти Ісус і Пресвятого Обличчя, Діву, Вчителем Вселенської Церкви. В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа».
2008
19 жовтня. Беатифікація Зелі та Людовіка Мартен, батьків св. Терези.